Загроза викидня при вагітності
Згідно зі статистикою, близько однієї чверті вагітностей закінчуються викиднем, при цьому часто задовго до моменту, коли дізнається про вагітність сама жінка. Які ж причини і симптоми викидня? І що робити в даній ситуації? Ці та інші питання хвилюють жінок, які готуються стати матір’ю або тільки планують.
Викидень – це ускладнення вагітності, що характеризується мимовільним (спонтанних) відторгненням плоду в періоді, коли його життєздатність поза матки неможлива. Викидень і передчасні пологи – поняття різні. Якщо після пологів, нехай і передчасних, дитину можна «виходити», то після викидня плід просто гине. На сьогоднішній день сучасна медицина дає можливість підтримувати життєздатність недоношеного плода, народженого на 25 тижні вагітності. При цьому плід надалі нормально росте і розвивається, як діти, народжені в строк.
Кровотечі різної інтенсивності і тривалості під час вагітності, а також болючі відчуття є сигналом для негайного звернення за медичною допомогою, оскільки можуть бути початком викидня.
Розрізняють викидні, викликані природними причинами (спонтанні) і штучні (переривання вагітності або аборт), які можуть бути спровоковані за медичними показаннями. Як правило, більшість самовільних (спонтанних) викиднів трапляються в період першого триместру вагітності. А ось спонтанне переривання вагітності (викидень) після двадцяти тижнів внутрішньоутробного розвитку становить один відсоток з усіх вагітностей. За даними численних досліджень встановлено, що викидень в два рази частіше відбувається у жінок у віці старше 35 років, ніж у молодих жінок. Однак велике значення при цьому має здоров’я самої жінки.
Вважається, що відсутність у вагітної жінки токсикозу під час першого триместру вагітності (через гормонального збою в організмі) свідчить про схильність жінки до викиднів. Звичайно, це не є правилом, оскільки дуже багато жінок, які не відчувають ранкових нападів нудоти і нудоти, надалі виношують вагітність до кінця і народжують здорових дітей.
Що робити жінкам, у яких виникає загроза викидня при вагітності? Найголовніше – не панікувати! Адже від правильності вашої поведінки в період вагітності буде залежати результат вагітності (викидень, або народження дитини).
Причини мимовільних викиднів.
Причин самовільних викиднів може бути безліч. Важливу роль відіграють здоров’я жінки, історії я попередніх вагітностей, наявність і кількість абортів і т. д. Більше половини викиднів трапляються у жінок з причини неправильного генетичного розвитку плоду, що може бути обумовлене спадковими або випадковими факторами. Бластоцистоз є частою причиною викиднів (60 % випадків), він сприяє розвитку аномалій плода, роблять неможливим його дозрівання. В даному випадку організм жінки знищує неповноцінний і нежиттєздатний плід. 10-15% випадків викиднів відбувається випадково, при відсутності у жінки видимих схильностей. Бластоцистоз виникає через злиття «неякісних» статевих клітин матері і батька. Як правило, в даному випадку викидень відбувається на шостий-сьомий тижні вагітності. Запобігти це неможливо, і не потрібно, оскільки дитина в результаті бластоцистоза буде ненормальним. Можливість повторного викидня в даному випадку дуже низька.
До причин самовільних викиднів можна віднести і безліч інших чинників: неправильний розвиток матки, пухлини, травми шийки матки, міоми (але не завжди), ерозія (часто призводить до позаматкової вагітності), спайки після запальних уражень, серологічний конфлікт, гострі інфекційні захворювання, які вагітна перенесла в першому триместрі, загальні захворювання, хронічні захворювання (сифіліс або токсоплазмоз), неблагополучна екологічна обстановка, радіація, важкі умови праці, фізичне, емоційне і психологічне перенапруження, алкоголь, наркотики і прийом ліків, запальні процеси в системах і органах, пієлонефрит, ангіна, пневмонія, апендицит, діабет.
Однією з частих причин викиднів є штучне переривання вагітності (аборт), особливо першої. У багатьох випадках розвивається невиношування вагітності, яке діагностується після трьох і більше викиднів поспіль. Нестача гормону прогестерону в організмі жінки може також спровокувати викидень.
Аномалії розвитку плаценти також можуть сприяти загрозі переривання вагітності. Жінки, які стикаються з подібною ситуацією, протягом року перебувають під суворим наглядом медиків. В даний період вагітніти жінкам протипоказано.
Крім того, причиною викидня може стати розрив плодових оболонок і внутрішньоутробні інфекції.
Вік жінки також може стати причиною виникнення загрози переривання вагітності. Пізньою вагітністю вважається її наступ у віці 38 років.
Недолік і погане харчування, а також підвищений вміст рівня цукру в крові також можуть спровокувати її мимовільне переривання вагітності.
Загроза викидня при вагітності виникає у жінок, які пройшли курс лікування безпліддя, а також у випадках багатоплідної вагітності.
Діагностичні процедури в окремих випадках можуть стати причиною мимовільного переривання вагітності (біопсія плоду — проводиться розтягування зовнішнього шару плодових оболонок ембріона – прокол пупкової вени).
Варто зазначити, що незалежно від причин, що викликали викидень, кожне мимовільне переривання вагітності сприяє підвищенню ризику повторення ситуації. Тим не менш, якщо слухати і виконувати всі рекомендації фахівців, то можна запобігти викидень.
Симптоми викидня.
Симптоми викидня різні, проте найнебезпечнішим вважаються різного роду вагінальні кровотечі: в першому триместрі вагітності (до кінця 16-го тижня). Також симптоми викидня можуть спостерігатися у період чергової менструації на 4, 8 і 12 тижня вагітності.
Переймоподібні болі внизу живота або в попереку, кров’яні виділення, вагінальні кровотечі є основними симптомами викидня, в цьому випадку необхідно терміново викликати лікаря.
Кровотеча може носити слабкий і незначний характер, бути короткочасним. Колір крові може змінюватися від червоного до коричневого, іноді в суміші зі слизом. Кровотеча в деяких випадках може нагадувати нормальний менструальний цикл. Буває і так, що кровотеча носить незначний характер і припиняється спонтанно через короткий час. Якщо під час почати лікування, то вагітність можна зберегти. У разі якщо кровотеча посилюється і супроводжується тупим болем у нижній частині живота, то це свідчить про початок викидня. Більш інтенсивний розвиток цих симптомів, відторгнення тканинних частинок говорить про те, що викидень вже стався.
Як правило, зародок гине за кілька днів або тижнів до моменту природного видалення його з порожнини матки. Оскільки частини його дуже малі, серед кров’яних виділень їх можна і не помітити. Викидень порівняємо з надутим кулею сіро-білого кольору (якщо плацента ціла). У разі якщо плацента розірвано, у виділеннях крові можна побачити частинки перлинно-білого кольору.
Викидень може бути неповним, повним і помилковим.
Неповний викидень – коли викидень ведеться і тканини плодового мішка (можливо, з ембріоном) потрапляють у піхву. При неповному викидні частина тканин виключається, а частина бластоцистов і невеликі фрагменти біопсія хоріона залишаються в матці. Решту частини викликають кровотечу. Тому жінці потрібне термінове хірургічне втручання (чистка), інакше може статися внутрішньоутробне кровотеча або потрапити інфекція.
Повним викидень вважається у випадку, коли всі частини плода з плацентою були видалені з матки. Як правило, повний викидень відбувається на сьомому тижні. В даному випадку жінці чистка не потрібно.
Помилковий викидень – це так звана завмерла вагітність, при якій ембріон гине, а вагітність триває. Мертвий плід може залишатися в матці протягом декількох тижнів, навіть місяців. Матка в даному випадку не зростає, але її шийка щільно закрита. УЗД є кращим способом визначення того, чи живий плід чи ні. Якщо вагітність порахували завмерла, то віддаляється плід з матки.
Часткове відділення плаценти або плодових оболонок від стінки матки також може стати причиною кровотеч. Вагітні жінки, у яких почалися кров’янисті виділення, повинні завжди тримати зразки крові на шматочку тканини, щоб спостерігає лікар міг вивчити їх.
Лікування і профілактика викиднів.
Враховуючи результати обстеження вагітної, лікар призначає лікування. При незначних болях, відсутності кров’яних виділень і викиднів раніше, лікування можна здійснювати і в домашніх умовах. У цей період рекомендується утриматися від повий життя. Бувають випадки, коли викидень ефективно можливо запобігти, якщо лікування буде призначено з урахуванням причин та характеру ускладнень. При загрозі викидня жінка підлягає медичному обстеженню і приймає призначені лікарські препарати: найчастіше надає діастолічний дію, вітаміни, знеболюючі, седативні засоби, гормональні (що включають і ті, які блокують вироблення простагландинів). При цьому вагітної показаний постільний режим.
Як вже згадувалося раніше, будь-які кров’янисті виділення під час вагітності повинні стати приводом для звернення до лікаря. Як правило, лікар проводить УЗД, і якщо ембріон живий, вагітну для збереження вагітності направляють у відділення патології вагітності. 90% таких випадків закінчуються народження здорової дитини. Оскільки ризик передчасних пологів все ж існує, вагітність повинна бути ретельно перевірена.
Якщо у вагітної у другому триместрі виявлений порок розвитку шийки матки, то їй накладають кругові шви на шийку матки. У період вагітності шийка матки повинна бути закрита, щоб яйце не випало з матки плоду. Ефективність такого лікування складає 80% випадків.
Для запобігання викидня через серологічного конфлікту під час вагітності в рідкісних випадках проводять обмінне переливання крові, яке сприяє видалення пошкоджених клітин, антитіл і надлишкового білірубіну. При цьому процесі змінюється 75% крові дитини, проте дитина буде продовжувати виробляти клітини крові з власними антигенами. Крім того, пацієнтам призначається підтримуюча терапія, яка включає внутрішньовенне введення розчину альбуміну, яке знижує ризик проникнення вільного білірубіну в мозок.
Пацієнтам для профілактики несумісності вводять імуноглобулін Rh D через 72 години після пологів, викиднів і абортів. Його дія спрямована на усунення Rh-позитивних клітин крові плода, які проникли в кровотік матері. Ця процедура повторюється після кожного народження і викидня.
У разі, коли серологічний конфлікт відбувається у другому триместрі вагітності, це свідчить про загибель плоду і подальшому викидень.
Як вести себе після викидня.
Важливо після викидня утримуватися від статевих зносин протягом двох тижнів. Крім того, не рекомендується в цей період використовувати тампони. Краще, якщо перший статевий контакт буде відбуватися після першої менструації після викидня, яка, як правило, виникає через 4-6 тижнів після мимовільного переривання вагітності.
Фахівці рекомендують після викидня користуватися методами контрацепції 3-4 місяці, оскільки швидке настання вагітності після викидня має ризики, пов’язані з психологічним станом жінки після втрати вагітності, яке не сприяє нормальному перебігу й розвитку нової вагітності.
Викидень зовсім не означає, що наступна вагітність закінчиться таким же чином. Шанс народити дитину після трьох викиднів поспіль складає 70%, чотирьох – 50%. Ніхто не дасть гарантії, що наступна вагітність пройде без ускладнень, тим не менш, викидень — ще не значить, що у вас немає шансу на щасливе материнство.
